Pragma: Закон України «Про лобіювання»

12 березня 2024

Матеріал підготовлено:

Альона Шуліма, партнерка Pragma Consulting Group, Ph.D.
Олена Ялієва, радниця Pragma Consulting Group

Photo: Tayminna, unsplash.com

У цьому випуску

Поняття лобіювання відповідно до прийнятого Закону України «Про лобіювання»

Субʼ єкти лобіювання

Реєстр прозорості та дані, що подаються до нього

Звітування про лобістську діяльність

23 лютого Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про лобіювання». Закон підписано Президентом України 12 березня 2024 року. Цим законом вперше в Україні офіційно закріплюється термін «лобіювання» та визначення повʼязаних із ним понять, а також встановлюються вимоги до субʼєктів, що провадять відповідну діяльність, реєстрації у Реєстрі прозорості та звітності, обмеження щодо здійснення лобіювання. У цьому випуску інформаційного бюлетеню окреслимо основні аспекти прийнятого регулювання.

Поняття лобіювання відповідно до прийнятого Закону України «Про лобіювання»

Одним із дискусійних питань, що активно обговорювалось в процесі опрацювання законопроєкту, було питання визначення самого поняття «лобіювання», зокрема, у частині введення до законодавства, окрім терміну «лобіювання», також терміну «адвокація» з метою відокремлення діяльності, що здійснюється неприбутковими організаціями. У остаточній редакції Закону було прийнято рішення залишити лише один термін – «лобіювання» - визначений як діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для їх здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

* При цьому комерційний інтерес включає у себе будь-які матеріальні або нематеріальні вигоди, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій.

Водночас, Законом передбачена низка винятків, які не є лобіюванням – зокрема, до таких винятків належить діяльність, пов’язана з залученням, використанням, моніторингом надання та використання міжнародної̈ технічної допомоги, реалізацією проєктів та програм міжнародної технічної допомоги; діяльність громадських об’єднань, інших неприбуткових підприємств, установ та організацій̆, що спрямована на вплив (спробу впливу) на суб’єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, наділені владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою прийняття або утримання від прийняття такими суб’єктами рішень, що віднесені до їхніх повноважень, крім випадків, якщо така діяльність стосується комерційних інтересів; особисте (від свого імені) представництво фізичною, юридичною особою своїх інтересів у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, крім випадків, якщо таке представництво здійснюється суб’єктом лобіювання та/або здійснюється у власних комерційних інтересах такої особи.

Обʼєктом лобіювання, відповідно до Закону, є субʼєкт правотворчої діяльності (крім Українського народу на всеукраїнському референдумі, територіальної громади на місцевому референдумі) або правотворчої ініціативи. Предмет лобіювання при цьому визначається як нормативно-правовий акт щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб’єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання. Не може бути предметом лобіювання нормативно-правовий акт щодо: оголошення мобілізації; введення воєнного стану; оголошення стану війни та укладення миру; використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; введення надзвичайного стану; оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації; зміни території України; амністії.

Отже, у практичному застосуванні поняття «комерційний інтерес», «предмет лобіювання», а також установлена Законом сфера його дії є визначальними для віднесення діяльності до лобіювання

Список методів лобіювання не є вичерпним, проте включає в себе пряму чи опосередковану комунікацію з об’єктом лобіювання щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання; підготовку та розповсюдження реклами щодо питань, повʼ язаних з предметом лобіювання; участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання; запрошення об’єкта лобіювання для участі у заходах; організація та проведення заходів, повʼ язаних з предметом лобіювання.

Субʼєкти лобіювання

Найбільш дискусійним під час роботи над законопроєктом виявилось питання визначення кола субʼ єктів, на які поширюються вимоги Закону. Як зазначалось вище, у окрему категорію початково були виведені неприбуткові організації. Також піднімалось питання про поширення норм Закону винятково на осіб, що здійснюють лобіювання за контрактом (тобто, зовнішніх консультантів), виключивши зі сфери регулювання бізнеси, що представляють власні інтереси через in-house GR-спеціалістів. У остаточній редакції усі зазначені категорії є субʼ єктами лобіювання, у тому разі, якщо 6 вони здійснюють лобіювання.

Субʼєктом лобіювання може бути фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, юридична особа, зареєстрована за законодавством України або представництво іноземної юридичної особи. Водночас, встановлюються обмеження, за якими не можуть бути субʼєктами лобіювання такі особи:

  • особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування під час її перебування на відповідній посаді та впродовж одного року після її звільнення з посади або припинення її повноважень на посаді;
  • фізична особа, яка має судимість за вчинення кримінального правопорушення або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або на яку накладено адміністративне стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання;
  • фізична особа, що не має повної цивільної дієздатності;
  • орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, юридична особа публічного права;
  • фізична або юридична особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно якої застосовано міжнародні санкції, або обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;
  • юридичні особи, повʼ язані з державою-агресором, зокрема, яка має відокремлені філії та підрозділи, що працюють у такій державі;
  • суб’єкти забезпечення правотворчої діяльності, визначені Законом України "Про правотворчу діяльність";
  • юридична особа, щодо якої протягом останніх п’яти років за вироком, який набрав законної сили, застосовано заходи кримінально-правового характеру;
  • медіа;
  • політична партія та місцева організація політичної партії;
  • релігійна організація;
  • кандидат на виборну посаду на виборах Президента України, виборах народних депутатів України, місцевих виборах.

Законом також встановлено обмеження щодо клієнтів, бенефіціарів та джерел фінансування лобіювання, які кореспондуються з зазначеними обмеженнями.

На субʼ єктів лобіювання поширюватимуться Правила етичної поведінки, що мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України після публічних консультацій із заінтересованими особами.

Реєстр прозорості та дані, що подаються до нього

Ключовим елементом системи прозорості в сфері лобіювання повинен стати Реєстр прозорості, який забезпечуватиме збирання інформації про субʼєктів лобіювання та їх звітність, а також забезпечує відкритий доступ до такої інформації (крім інформації з обмеженим доступом). Держателем та адміністратором Реєстру відповідно до прийнятого Закону є Національне агентство з питань запобігання корупції.

Реєстрація в Реєстрі є необхідною для набуття статусу субʼ єкта лобіювання. При реєстрації субʼєкти лобіювання повинні надавати ідентифікуючі дані особи (юридичної або фізичної), контактні дані, джерело фінансування (за наявності) та інформацію про сферу лобіювання (сфера суспільних відносин, у якій суб’єкт лобіювання планує здійснення чи здійснює лобіювання).

Саме початком роботи Реєстру обумовлене введення в дію зазначеного Закону: Закон вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025. Днем початку функціонування Реєстру прозорості є день опублікування Кабінетом Міністрів України в газеті "Голос України" повідомлення про початок функціонування Реєстру прозорості.

Виключення з Реєстру можливе як за ініціативою субʼ єкта лобіювання (у такому статус субʼєкта лобіювання вважається припиненим з дня подання відповідної заяви), так і у низці інших випадків: у разі виникнення обставин, зважаючи на які суб’єкт не може здійснювати лобіювання, або не може бути клієнтом або бенефіціаром лобіювання за договором, або ж у разі смерті або припинення субʼ єкта лобіювання.

У випадку виключення з Реєстру за ініціативою субʼ єкта господарювання, відповідний запис до Реєстру протягом 5 днів з дня надходження заяви. У разі, якщо виключення з Реєстру відбувається з інших підстав, Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє відповідну інформацію протягом 30 днів, а у випадках, коли йдеться про позбавлення статусу в зв’язку з невідповідності критеріям для субʼ єктів господарювання – надають можливість суб’єкту лобіювання надати свої пояснення.

Крім того, можливе зупинення статусу субʼ єкта господарювання – за заявою такого субʼ єкта або у разі накладення адміністративного стягнення у вигляді заборони здійснювати лобіювання.

Звітування про лобістську діяльність

Звіт подається субʼ єктами лобіювання двічі на рік: за перше півріччя – до 31 липня, за друге півріччя – до 31 січня.

Після введення в дію цього Закону суб’єкт лобіювання вперше подає звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2025 року – до 31 липня відповідного звітного року.

Звіт щодо лобіювання подається в електронній формі щодо всіх сфер лобіювання. Звіт повинен містити ідентифікуючі дані субʼ єкта господарювання, ідентифікуючі дані клієнта або іншого бенефіціара лобіювання, предмет та обʼ єкт лобіювання (у розрізі сфер лобіювання), дату укладення, строк дії та ціну кожного договору лобіювання (в діапазонах: до 100 тис. гривень; від 100 тис. гривень до 1 млн. гривень; від 1 млн. гривень до10 млн. гривень; понад 10 млн. гривень), суму коштів отриману суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду від клієнта за кожним договором лобіювання (у зазначених вище діапазонах), суму коштів, витрачену суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду за кожною сферою лобіювання, із переліком предметів лобіювання (у разі якщо лобіювання здійснюється у власних комерційних інтересах суб’єкта лобіювання або в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, у зазначених вище діапазонах), зустрічі та спілкування з об’єктами лобіювання, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України "Про запобігання корупції, під час яких здійснювалося лобіювання, розмір здійснених суб’єктом лобіювання внесків на підтримку політичних партій, внесків до виборчих фондів (із зазначенням назв партій/їх місцевих організацій, розміру, типу кожного внеску і дати його здійснення).

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Загальна інформація, надана в цьому інформаційному бюлетені, не є юридичною консультацією, не може вважатися юридичним джерелом і не може замінити пораду юриста, який ознайомився з фактами вашої справи. Надана інформація є точною на дату публікації, але візьміть до уваги, що законодавче регулювання постійно змінюється.